Подорожуючи територією нашої держави, я бував на Закарпатті, в Криму, в Центрі, на Півночі, Сході, спілкувався з людьми різного віку і віросповідання про неподільність України, і ніхто не сказав, що варто було б розділити країну на “шматки”, а тим паче її народ на регіони, республіки та ін. Всі як один усвідомлюють, що ми Держава Україна, і нам в ній жити, тому потрібно підіймати її ім’я і рейтинг не шляхом протиріч, а шляхом виправданих дій і рішень.
Не потрібно судити хто кращий, а хто гірший, бо ти зі Сходу, а я із Заходу – це застарілі стереотипи, які молодь мого віку вже не сприймає, бо ми розуміємо, що один від одного залежимо. Без сталі Азова і Запоріжжя не буде львівських автобусів, не полетять дніпропетровські літаки, не вийдуть з порту миколаївські кораблі, без лісів Полісся і Прикарпаття не будуть будуватися будинки, без родючих земель Півдня не будемо куштувати запашного хліба… Це підтверджує істину, Україна Велика Держава з Великими можливостями, які необхідно чим швидше реалізовувати і розвивати. Адже ми маємо найбільш родючі землі в Європі, всі відомі корисні копалини, не маємо одного – сили духу і поштовху, щоб почати розвивати і піднімати неньку Україну.
З давніх-давен український народ прагнули роз’єднати і поневолити то турки і татари, то Річ Посполита, комуністичні вожді, фашистська Німеччина, але наші предки боролись і терпіли, бо хотіли, щоб їх діти жили у своїй вільній країні.
Україна завжди мала ворогів і завжди з ними боролася, а коли настав той час і ми стали незалежними –всі здалися, бо думають, що це кінець і ми перемогли, але в дійсності це тільки початок…
Порівнюючи Україну з країнами Європи можна відверто сказати, що ми в прірві, свідомість наших співвітчизників заполоняють негативом, нам вбивають в голову, що українці – ніщо, ми опалий лист, який несе течія, то в сторону Росії, то до Європи чи США . Нам вказують, що і коли робити, і ми слухаємось того, чиї аргументи вагоміші: Росія перекриває газ – ми на колінах перед Москвою, Європа пропонує ЄС і НАТО ми підлаштовуємся під них і так буде до тієї пори коли ми зрозуміємо, що є заручниками іноземців.
Господь Бог створив всіх рівними, всіх нагородив головою і тілом, то чому ж наші медалісти і випускники вузів сьогодні їдуть гнути спини в країни Європи та СНД до людей, які нас приймають за раб-силу, за ніщо, а із наших закордонних паспортів сміються. А ми дурні, думаємо, що так і треба, і так має бути? Ні, ми видатна нація, нація яка має своїх видатних вчених, письменників, громадських діячів, спортсменів яких знають в усьому світі і цей жорстокий світ, їх переманює до себе пропонуючи гроші, славу, визнання і це діє –нас купують, як речі на ринку, нас роз’єднують, хоч ми самі цього не підозрюємо, розривають сім’ю, руйнують Україну.
Стають все біль поширенішими такі негативні, явища як підкуп, здирництво, брехня, крадіжки, вбивство, це взагалі є непритаманним для наших предків – етнічних українців. Саме цей негатив і заважає об’єднати неньку Україну в свідомості наших співвітчизників.
Нині Україна – країна молода, їй нещодавно виповнилося 18. Хороша дата, людина в цей час квітне, дорослішає. Але ці слова не про нас і ми повинні ситуацію змінювати…
Роман СОРОЧИНСЬКИЙ,
Луцький національний технічний університет
| < Попередня |
|---|