Дослідження громадської думки із вивчення політико-соціальних переконань лучан було здійснене волинською обласною молодіжною громадською організацією «Асоціація молодих політологів і політиків».
Проаналізований у звіті блок питань сформульований та досліджений виключно з ініціативи колективу Асоціації молодих політологів і політиків. Дана інформація не має спеціального «замовника» та зібрана в інтересах інформування громадськості міста та області про головні політико-соціальні переконання лучан.
Польовий етап здійснено 21 – 28 квітня 2010 року.Завдання дослідження
- З’ясувати ставлення громадян до розвитку політичної ситуації в Україні, оцінку лучанами спроможності Кабінету Міністрів України вирішити проблеми в економічній сфері.
- Встановити рівень довіри до основних інститутів центральної і місцевої влади.
- Визначити лідерів думки, які формують сприйняття політичних подій в сім’ях респондентів.
Методика дослідження
Інтерв’юерами Асоціації молодих політологів і політиків з 21 до 28 квітня було опитано 398 жителів міста Луцька.
Вибірка дослідження – квотна, репрезентативна для дорослого населення міста за віком, статтю та місцем проживання (опитування здійснювалося в усіх житлових районах Луцька пропорційно до кількості населення). Статистична оцінка похибки не перевищує 4.95%.
Метод збору інформації: стандартизоване інтерв’ю. Обробка отриманої інформації здійснювалася у статистичному пакеті SPSS.
ГОЛОВНІ РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕННЯ
- Більшість учасників опитування (55.3%) вважають, що політичні події в Україні розвиваються в неправильному напрямку. Правильним напрямок розвитку вітчизняної політики охарактеризували 30.6% респондентів, 14.1% опитаних вагалися із відповіддю.
- Мешканці Луцька переважно не довіряють органам державної влади та державним інституціям. Помітно, що органи центральної влади програють місцевим, які мають дещо більший відсоток довіри.
- Лідерами рейтингу довіри стали Збройні сили України (59.9%), обласна адміністрація (47.3%) та міська влада (44.4%). У рейтингу недовіри перші позиції отримали місцеві суди (64.5%), Верховна Рада (64.2%) та Кабінет Міністрів України (61.4%).
- Позитивний баланс довіри має лише неполітична інституція: Збройні сили України (баланс довіри-недовіри +25.6 %). Значне мінусове співвідношення позитивних і негативних оцінок у місцевих судів (–33.6%), Верховної Ради (-30%), Кабінету Міністрів України (-25%), міліції (–24.4 %) та Президента України (-19.4%).
- Від уряду Миколи Азарова більшість респондентів переважно не чекають особливих змін: 40.5% опитаних лучан вважають, що нічого не зміниться, 30.4% сподіваються на покращення в економіці, 20.9% респондентів очікують погіршення економічної ситуації в державі, 8.2% не визначилися з відповіддю.
- Найбільші сподівання на діючий Кабінет Міністрів покладають лучани віком 42-53 років, найбільше песимістів щодо діяльності уряду помічено серед респондентів віком 18-29 та старших 54 років.
- Помітно, що при оцінці політичних подій домінує чоловічий погляд: 62.4% жінок визнали найбільш авторитетною політичну думку чоловіка, а лише 13% чоловіків у політиці віддають перевагу поглядам дружини. Лише у сім’ях респондентів з середньою та неповною середньою освітою дещо частіше авторитетніше коментує політичні події дружина. Вплив одного з членів подружжя найбільш сильний серед осіб віком 42-53 років, лучани передпенсійного та пенсійного віку, за їх власним визнанням, частіше цінують та пропонують власну думку, а вплив батька та матері порівняно сильніший серед молоді (18-29р.). Причому більш домінантною в цьому процесі є думка батька - 23,1% опитаних молодих лучан визнали її найбільш впливовою щодо оцінки політичних подій.
- При оцінці політичних подій для 59,3 % респондентів дуже важливими є думки їхніх близьких. Найпопулярніші індикатори впливу на формування лідера політичної думки в сім’ї – обізнаність, цікавість до політики та вплив глави сім’ї на політичні погляди своїх близьких.
Завантажити ПОВНУ ВЕРСІЮ дослідницького звіту
| < Попередня | Наступна > |
|---|